Меню
Остання редакція: 30 березеня 2026

НПП КАФЕДРИ НА ПРЕЗЕНТАЦІЇ УНІКАЛЬНОГО АТЛАСУ

24 березня 2026 р.  в Уманському національному університеті відбулася презентація унікального атласу «Київщина на картах і планах: кінець XVIII – початок XX ст. Із фондів Державного архіву Київської області» авторства  доктора географічних наук, професора та  картографа Ростислава СОССИ, на яку мала честь бути запрошеною кафедра соціально-гуманітарних і правових дисциплін. Учасниками наукового заходу  були представники наукової спільноти, освітяни, студенти,  краєзнавці  та громадськість міста.

 Під час презентації Ростислав Іванович представив унікальні картографічні  документи (136 картографічних пам’яток), які відображають історико-географічний розвиток території Київщини наприкінці XVIII – початку XX століття.  Автор детально ознайомив усіх присутніх із картографічними пам’ятками, що були створені губернським і повітовими землемірами Київської губернії. Професор СОССА представив  учасникам наукового зібрання карти  Київського  намісництва та  Київської губернії, карти  повітів, плани міст і їх околиць, шляхів,  військових поселень,  розмежувань, земельних і лісових ділянок Київської губернії.

До обговорення активно  долучилися спеціалісти з різних сфер науки. Майя   КОСТЮК охарактеризувала «Атлас Київщини» як унікальну, масштабну, подвижницьку та фундаментальну наукову роботу. Наголосила, що карти є важливим історичним джерелом регіональної історії, в тому числі й латентної, прихованої , потаємної як для наукової спільноти так і широкого загалу. Історик підкреслила, що серед іншого матеріалу «Атласу Київщини», у науковому доробку Ростислава СОССИ багато представлені унікальні карти Черкаського, Уманського, Звенигородського, Канівського, Чигиринського повітів, які входили до складу Київської губернії (територія сучасної Черкащини) та плани міст і містечок : Черкас, Умані, Чигирина, Катеринополя, Лисянки, Канева, Шендерівки.  Окремо представлені плани земельних угідь Канівського повіту, де показані присадибні та лісові ділянки, сіножаті та садиби.  Виступаюча зазначила, що для неї досить несподіваною та цікавою знахідкою став унікальний план частини лісової дачі біля містечка Мошни, яким володіла княгиня Марія Василівна Воронцова. Цікава, насамперед, тим, що князі Воронцови в маєтку Мошногородище заснували двокласне сільське училище,  яке  в 1891 р. єгермейстер Двору Його Імператорської Величності Микола Петрович Балашов і його дружина Катерина Андріївна перетворили на нижчу сільськогосподарську школу I-го розряду з дворічним підготовчим класом  ( нині – це Городищенський фаховий коледж УНУ)  зі зразковим багатопрофільним господарством. На плані лісової дачі відображені землі під лісами, городами, вигонами, садами, пасіками, городами та садибами, які з місця полювання на «красного» звіра  перетворилося  на  одне з найбільших , різнобічних та  зразкових господарств не лише в Київській губернії , а й у всьому  Південно-Західному краї.

Унікальною також є карта Уманського повіту  з відображенням військових поселень, де показано м. Умань, містечка, села, шляхи, повітові межі.  Окрім того, з «Атласу» ми дізнаємося  як змінювався статус населених пунктів. Наприклад, містечко Звенигородка отримало статус повітового міста замість Катеринополя.  Абсолютно унікальним є іменний покажчик: графи Браницькі, князі Воронцови; підприємці, цукрозаводчики, меценати, благодійники Терещенки; землевласники  Шувалови – особистості, що зробили велетенський внесок  у історію Черкащини. В іменному покажчику знаходимо прізвища: Уманського дільничого землеміра Білого, Звенигородського повітового землеміра Зуба, землеміра Черкасько-Чигиринського з’їзду мирових посередників Бугарина. І саме, професор Ростислав СОССА віднайшов і відкрив для нашого краю ці імена.  Майя КОСТЮК наголосила, що винятково інформаційними у виданні є посилання на документи Повного зібрання законів Російської імперії, на фонди ДАКО, пояснення усіх дефініцій, які зустрічаються в роботі, персоналії.

В «Атласі Київщини» дуже широко представлена багата історія Черкащини, яку ми маємо ще для себе відкрити, дослідити та вивчити. Чекаємо на наступні книги! Вдячні за особливу наукову атмосферу!

 Майя Костюк , кандидат історичних наук, доцент