Меню
Остання редакція: 28 січня 2021

Соціологічна лабораторія

Соціологічна лабораторія при кафедрі суспільних наук була створена ще 1986 року і однією з перших в СРСР була прийнята до Радянської соціологічної асоціації. Наразі як Уманське регіональне відділення входить до Соціологічної асоціації України (керівник – А.М. Шатохін)..

Протягом майже сорокарічного існування були проведені різноманітні соціологічні дослідження як в масштабах України, так і в університеті. Зокрема триває реалізація лонг-етюдного дослідження «Соціальний портрет студента аграрного вузу», моніторинг ефективності навчально-виховного процесу в УНУС, дослідження проблем соціального захисту сільського населення України в умовах земельної реформи, моніторинг стану та перспектив соціально-політичного і економічного розвитку Уманщини, проблем європейської інтеграції України тощо

Активну участь в роботі соціологічної лабораторії беруть викладачі і студенти УНУС.

Згідно плану роботи Навчально-наукової соціологічної лабораторії кафедри соціально-гуманітарних і правових дисциплін у вересні 2020 року були проведені опитування студентів щодо мотивів обрання першокурсниками Уманського національного університету садівництва та оцінки респондентами стану студентського самоврядування в УНУС. Дослідження проводилось методами анкетування та соціологічного інтерв’ю. в основу була покладена комплексна анкета. Всього оброблено і проаналізовано відповіді 314 респондентів. Серед них: чоловіки складають 43,2%, жінки – 56,8%.

До вступу до Уманського ДАУ респонденти проживали: в містах та районах Черкаської області – 58,0%, Кіровоградської – 17,2%, Вінницької – 15,8%, Київської – 3,4%, Одеської – 3,2%, Миколаївської – 1,8%, Волинської, Івано-Франківської, Хмельницької областей – по 0,2%.

Мотиви обрання абітурієнтами Уманського НУС

Моніторинг навчально-виховного процесу в аграрних вузах, який здійснюється Соціологічною лабораторією  протягом останніх двох десятиліть, дозволяє зробити висновок про те, що відбулися суттєві зміни у мотивації молоді щодо оволодіння професійними знаннями і виборі вищого навчального закладу для отримання освіти.

Як свідчать результати опитування, для більш як третини респондентів (36,1%) вирішальним фактором у виборі Уманського НУС стало близьке розташування вузу від основного місця проживання. Не випадково, що більшість студентів УНУС представляють Черкаську та навколишні райони Кіровоградської і Вінницької областей. Це особливо важливо в умовах пандемії, що охопила увесь світ.

 

Майже третина опитаних (30,2%) поступили в УНУС за порадою друзів і знайомих., у тому числі викладачів університету.  Це свідчить про значний авторитет нашого вузу серед, перш за все, його випускників. Більш ніж чверть молодих людей (28,4%) стали студентами Уманського НУС за бажанням своїх батьків.

Лише для кожного шостого (16%) основним мотивом стала нижча у порівнянні з іншими вузами оплата за навчання, а для кожного дванадцятого (8,5%) – сімейні традиції. Слід відзначити, що в аналогічних опитуваннях у 80-90-х роках минулого століття цей показник був серед провідних.

Кожен десятий (9,9%) підкреслив своє особисте бажання вчитися саме у нас (подобається місто, вуз тощо)

Як свідчать відповіді студентів, лише 6,3% з них обрали УДАУ внаслідок профорієнтаційної роботи викладачів. Проте, на нашу думку, значний вплив на поради батьків, друзів і знайомих мала саме профорієнтаційна робота викладачів вузів сільських районах регіону.

Окрім того, дописані такі висловлювання: не вступив до іншого вузу (2,4%), можливість виїхати за кордон (2%).

Таким чином, результати опитування студентів дають підставу стверджувати, що абсолютна більшість абітурієнтів стали студентами УНУС на підставі належних знань, а можливі порушення носили виключний характер і не вплинули на якісний склад студентської молоді.

 Оцінка стану студентського самоврядування.

Важливим фактором формування спеціаліста є практична участь у громадсько-політичному житті колективу, регіону, держави. В університеті існують різноманітні форми такої діяльності.

Як показують відповіді респондентів, майже 2/3 наших студентів (60,2%) у тій чи іншій мірі беруть участь у громадському житті. Найчастіше йдеться про тимчасові доручення (41%). Тих студентів, що виконують постійні громадські доручення, відносно небагато – 13,6%. Ще менше серед опитаних активних учасників органів студентського самоврядування – 3,6%. Десять студентів (2%) є членами політичних партій і громадських рухів.

Проте кожен четвертий ї п’яти (39%) не має ані постійних, ані тимчасових доручень.

Що ж дає студентові участь у громадському житті? Відповіді розподілилися наступним чином: розширяє світогляд – 23,5%; сприяє набуттю навичок спілкування в колективі – 23,1%;сприяє набуттю організаційних навичок – 20,9%; дає можливість приносити користь людям, суспільству – 16,4%; розвиває ініціативу, самодіяльність – 15%; дає можливість завоювати авторитет в колективі – 8,5%; нічого не дає – 15,6%.

Серед інших висловлювань є такі: сприяє самовираженню, дає популярність серед студентів і викладачів, з’являються нові друзі, знайомі.

Студенти, які не беруть участі у громадській роботі, в якості головної причини назвали власне небажання такої діяльності для себе (39,9%) та певну невизначеність щодо цього: хотіли б займатися громадською роботою, але ніхто не пропонував (33,3%).

Кожний п’ятий (21,7%) пояснює свою пасивність браком життєвого досвіду і знань, а деякі - поганим станом здоров’я і сімейними обставинами (10,6%). Майже третина респондентів (29,8%) переконана, що громадська робота відволікає від навчання, підвищення професійного рівня. А дехто (11,6%) посилаються на те, що в університеті громадській роботі не приділяється належної уваги.

Досить протиречивими можна вважати відповіді студентів щодо стану студентського самоврядування. Якщо кожен шостий (18,2%) впевнений, що думка студентів враховується адміністрацією університету при прийнятті рішень щодо студентських проблем, то майже половина (46,2%) знають про існування органів студентського самоврядування, але вважають, що їх вплив на вирішення студентських проблем незначний. Третина респондентів (35,6%) ухилилися від відповіді.

В той же час існує помітний резерв залучення студентів до участі в самоврядуванні. Так, 37,1% мають бажання брати в ньому участь, 40,4% не думали про це, але не висловили негативної позиції. При цьому тільки кожний п’ятий (22,5%) такого бажання зовсім не виявляє.

Таким чином, як свідчать відповіді студентів, вирішальним фактором обрання вузу в умовах економічної та медико-соціальної кризи є його близьке розташування від помешкання абітурієнтів. Тому варто особливу увагу звернути на посилення профорієнтаційної роботи не лише в найближчих до Умані районах, а й за межами зони відповідальності університету. 

Раді студентського самоврядування необхідно звернути увагу на більше залучення студентів до громадської роботи. Як показує дослідження, резерв для підвищення авторитету органів студентського самоврядування існує досить значний.

 Керівник ННСЛ, д.соц.н., проф. А.М. Шатохін.

Останні новини

Всеукраїнська студентська наукова конференція, приурочена 150-річчю  від дня народження видатного вченого і педагога у галузі бджільництва Іполіта Івановича КорабльоваЧитати повністю

Всеукраїнська студентська наукова конференція, приурочена 150-річчю від дня народження видатного вченого і педагога у галузі бджільництва Іполіта Івановича Корабльова

Читати повністю

V Міжнародна науково-практична конференція «Філософія саду і садівництва у світовій культурі: джерела та новітні інтерпретації». Читати повністю

V Міжнародна науково-практична конференція «Філософія саду і садівництва у світовій культурі: джерела та новітні інтерпретації».

Читати повністю

Всі новини