На кафедрі соціально-гуманітарних і правових дисциплін функціонує гурток з вивчення актуальних проблем історії та культури України. Керує гуртком доцент кафедри Доморослий В. І.

   Засідання гуртка відбуваються один раз на місяць. На його базі щорічно відбуваються студентські наукові конференції з випуском збірника наукових праць студентів, що дає їм навички науково-дослідницької роботи. У роботі гуртка приймають участь студенти різних факультетів та курсів, які цікавляться розвитком нашої держави у історико-культурному плані як у минулому, так і на сучасному етапі.

   Учасники гуртка досліджують проблеми, які ще не в достатній мірі знайшли своє відображення у науковій літературі, залучаючи свідків та очевидців тих чи інших подій.

   На засіданнях гуртка, які мають дискусійний характер виступають відомі громадські діячі та люди, які здійснюють значний внесок у розвиток національного культурного життя. Студенти на засіданнях мають можливість почути кваліфіковану думку з тих чи інших питань, так і висловити свою думку.

   Кращі матеріали доповідей гуртка публікуються як в університетських, так і Всеукраїнських студентських наукових виданнях. 

   На кафедрі соціально-гуманітарних і правових дисциплін функціонує студентський науковий гурток із народознавства. 

   Керівник гуртка –  кандидат історичних наук, доцент Костюк Майя Володимирівна.  

   Наукова тематика: проблеми традиційної та сучасної культури українців, теоретичні аспекти української етнології, історії, краєзнавства.

    Діяльність студентського наукового гуртка із народознавства спрямована на розвиток творчих здібностей студентів з метою набуття ними особистісних, коґнітивних компетенцій, а також досвіду одержання знань та умінь через  наукові дослідження.

   Учасники гуртка  на своїх щомісячних засіданнях знайомляться з принципами, методами та  інструментарієм дослідницької роботи; беруть  активну участь у проведенні круглих столів, дискусіях на різноманітну тематику, де обговорюються актуальні проблеми народознавства; виступають на наукових семінарах та конференціях із підготовленими доповідями та науковими роботами. Результати роботи гуртка щорічно публікуються в студентському науковому збірнику.  Така плідна  робота гуртка дає можливість застосовувати набутий досвід дослідницької роботи в процесі навчання.

   Науковою роботою гуртка охоплено студентів усіх факультетів нашого університету. Його діяльність сприяє поглибленому вивченню історії та культури України  студентами в процесі навчання.

   Згідно з вимогами Стандарту вищої освіти  робота наукового гуртка  забезпечує набуття студентами  наступних компетентностей:

   Здатність вчитися та оволодівати сучасними знаннями. Здатність до пошуку та аналізу інформації з різних джерел. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності та досягнення суспільства на основі розуміння історії. Здатність вирішувати професійні завдання спираючись на гуманістичні, загальнолюдські цінності, особисті знання, ідеї, переконання. Здатність аргументовано відстоювати свої погляди, брати участь у дискусії з метою пошуку історичної істини. Здатність мати громадянську позицію, високу історико-політичну культуру. Здатність розуміти основні шляхи етногенезу української нації. Здатність пояснити основні періоди історико-культурного розвитку українського народу та етапи формування української нації та її державності. Здатність користуватись категоріально-понятійним апаратом історичної науки та вміння працювати з науковою та методичною літературою. Здатність аналізувати історичні процеси, події, факти, давати їм власну оцінку. Здатність користуватись різноманітними методами дослідження історичного процесу. Здатність  класифікувати явища культури за їх історичною значимістю, національною приналежністю і стильовими особливостями, а також аналізувати перспективи розвитку української культури.

 Засідання гуртка відбуваються один раз на місяць. На його базі щорічно відбуваються студентські наукові конференції з випуском збірника наукових праць студентів, що дає їм навички науково-дослідницької роботи. У роботі гуртка приймають участь студенти різних факультетів та курсів, які цікавляться розвитком нашої держави в історико-культурному плані як у минулому так і на сучасному етапі.

  Учасники гуртка досліджують проблеми, які ще не в достатній мірі знайшли своє відображення у науковій літературі, залучаючи свідків та очевидців тих чи інших подій.

  На засіданнях гуртка, які мають дискусійний характер виступають відомі громадські діячі та люди, які здійснюють значний внесок у розвиток національного культурного життя. Студенти на засіданнях мають можливість як почути кваліфіковану думку з тих чи інших питань, так і висловити свою думку. 

  Кращі матеріали доповідей гуртка публікуються як в університетських так і у всеукраїнських студентських наукових виданнях.

СТУДЕНТСЬКИЙ НАУКОВИЙ ГУРТОК ІЗ НАРОДОЗНАВСТВА

СТУДЕНТСЬКИЙ НАУКОВИЙ КРУГЛИЙ СТІЛ:

«ІСТОРІЯ УКРАЇНИ В ІСТОРІЯХ»

«Завдяки історичній пам’яті людина стає особистістю, народ – нацією, країна – державою»  (М. С. Грушевський)

28 березня історики відзначають своє професійне свято – Всесвітній день історика. Напередодні цієї дати на кафедрі соціально-гуманітарних і правових дисциплін в рамках студентського наукового гуртка із народознавства відбулося засідання студентського наукового круглого столу: «Історія України в історіях».

Керівниками студентського наукового гуртка із народознавства (к. і. н., доцент Майя Костюк) та ННЛ «Українознавство» (к. і. н., доцент Валентин Доморослий) було підготовлено та репрезентатовано виставку фундаментальних наукових праць видатного історика України – М. С. Грушевського. 

Так, «Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава до кінця ХІV сторіччя» (Грушевський М. С. Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава до кінця ХІV сторіччя [Текст]. К.: Наукова думка, 1991. 560 с.) – перша синтетична праця М. С. Грушевського, написана ним в студентські роки, в якій на широкій джерельній базі висвітлюється політична історія Київської землі, її економіка, культура, релігія.

У виданні «Ілюстрована історія України з додатками та доповненнями» (Грушевський М. С. Ілюстрована історія України з додатками та доповненнями [Текст]. Донецьк, 2010. 736 с.), публікація книги (С.-Петербург, 1913) доповнена новим текстом з останнього авторського видання (Відень, 1921); нарисом історика Владислава Верстюка, який продовжує історію М. Грушевського до наших днів; старовинними географічними картами, гравюрами, хрестоматією найважливіших документальних матеріалів із вітчизняної історії. Чільне місце відводиться українсько-російським та українсько-польським зв’язкам, що актуально в сучасних реаліях.

Студенти були ознайомлені з окремими томами творів видатного вченого (Грушевський М. С. Твори [Текст]. У 50 т. Т. 1. Серія (Суспільно-політичні твори (1894-1907). Львів: Світ, 2002. 592 с.; Грушевський, М. С. Твори [Текст]. У 50 т. Т. 23. Серія (Монографічні історичні праці) /упоряд. М. Капраль, А. Фелонюк. Львів : Світ, 2014. 603 с.). Зокрема, в першому томі вміщено статті історіософського характеру кінця ХІХ – початку ХХ ст. та  публіцистика вченого 1904 – 1907 рр., а в двадцять третьому томі –  публікуються чотири популярні нариси з вітчизняної історії, які представляли новий погляд на історичний розвиток України.

Велику зацікавленість викликали репринтні видання «Історія України-Руси» (Грушевський М. С. Історія України-Руси [Текст]. В 11 т., 12 кн. Т. 1. До початку ХІ віка /авт. вступ. ст. В. А. Смолій, П. С. Сохань, О. Пріцак, Ф. Сисин; ред. Т. К. Хорунжа. Репринт. вид. К.: Наукова думка, 1991. 736 с.; Грушевський М. С. Історія України-Руси [Текст]. В 11 т., 12 кн. Т. 10. Роки 1657-1658. Репринт. вид. К.: Наук. думка, 1998. 408 с.), в яких, зокрема, – у  першому томі висвітлюються соціально-економічні, політичні та культурні процеси, що відбувалися на терені України з найдавніших часів до початку ХІ ст., а в десятому томі –  охоплено період від 1657 р. до подій 1658 р.

М. С. Грушевський є автором декількох збірників статей, актуальність і нагальність яких можна повною мірою сприйняти лише нині, коли теперішня ситуація майже повторює ту, що склалася в росії на початку ХХ ст. У збірках «Вільна Україна» (Грушевський М. Вільна Україна. Нью-Йорк: Українська Друкарська і Видавнича Спілка Федерація Українців у Злучених Державах, 1918. 29 с.); «Звідки пішло українство і до чого воно йде»;  «Хто такі українці і чого вони хочуть» (Грушевський М. Звідки пішло українство і до чого воно йде. Хто такі українці і чого вони хочуть. Київ : «Знання», 1991. С. 38 – 52); «Якої ми хочемо автономії і федерації» (Грушевський М. Якої ми хочемо автономії і федерації. Київ: «Знання», 1991. С. 121–132). «Переяславська умова України з Москвою 1654 року. Статті й тексти»; (Грушевський М. Переяславська умова України з Москвою 1654 року. Статті й тексти. Твори: у 50 т. Львів: Видавництво «Світ», 2009. Т. 9. C. 35 – 85) висвітлюються всі найболючіші  проблеми нашої сучасності.

Надалі члени гуртка презентували свої наукові розвідки:

«Нестор літописець – перший український історик» (Турчак Марія, студентка 12-а групи).

«М. С. Грушевський видатний український історик, громадський та державний діяч» (Ярошенко Олег, студент 11-зр групи).

«Життя та діяльність М.Грушевського в контексті обґрунтування демократичних принципів українського державотворення» (Поліщук Олександр, студент 12-а групи).

«Російська пропаганда в умовах широкомасштабного вторгнення: минуле та сучасність» (Голобородько Аліна, студентка 11-м  групи)

«Герої України в умовах російсько-української війни» (Баланюк Вероніка, студентка 11-м  групи)

«Діячі української культури – учасники російсько-української війни» (Присяжненко Богдан, студент 11-м групи).

Завершилося засідання круглого столу обговоренням та дискусією з актуальних питань представлених наукових робіт.

Щиро вітаємо наших колег-істориків, а також усіх причетних до історичної науки із професійним святом!

Бажаємо всім історикам успіхів, удачі, нових відкриттів і знахідок захоплюючих та унікальних подорожей сторінками минулого та впевненості в майбутньому в мирній Україні!

 

Майя КОСТЮК, кандидат історичних наук,

доцент, керівник студентського наукового гуртка із народознавства

Засідання круглого столу з надання першої медичної допомоги при пораненні в результаті військових дій та отриманих травм, що можуть бути у повсякденному житті

25 березня 2024 р. на факультеті менеджменту Уманського національного університету садівництва відбулося заняття з надання першої медичної допомоги при пораненні в результаті військових дій та отриманих травм, що можуть бути у повсякденному житті.

Заняття проводили ветерани російсько-української війни Сергій Бузиновський і Юрій Мулько. Вони пройшли суворі військові випробування. Юрій Вікторович, виконував обов’язки бойового медика і врятував не одне життя наших захисників. Сергій Анатолійович, зазнав тридцять поранень різної форми важкості і в значній мірі зберіг сам собі життя до надання належної медичної допомоги.

На занятті були присутні декан факультету менеджменту Наталія Вернюк, викладачі та студенти.

Декан факультету наголосила на важливості та необхідності надання першої медичної допомоги потерпілим під час отримання травм різного походження і закликала учасників тренінгу поставитися з усією відповідальністю до цієї проблеми, адже отримання відповідного досвіду може врятувати, не тільки своє власне життя, а й інших людей.

Тренінг розпочався у аудиторії, але продовжився через повітряну тривогу в університетському сховищі, що сприяло більшому розумінню необхідності засвоєння учасниками належних навиків.

Інструктори не тільки детально пояснили алгоритм дій по наданню першої медичної допомоги, а й продемонстрували на практиці. Як викладачі так і студенти з інтересом брали участь у занятті і отримали навики, які закріплюватимуть надалі.

Тренінг продемонстрував, що його учасники при зіткненні з якимсь травмами та пораненнями воєнного чи повсякденного характеру зуміють дати раду як самому собі так і оточуючим.

Доцент кафедри соціально-гуманітарних

і правових дисциплін

Валентин Доморослий 

Засідання круглого столу присвяченого річниці з дня народження Тараса Шевченка на тему: «Борітеся-поборете, вам Бог помагає»

   6 березня на факультеті менеджменту Уманського національного університету садівництва відбулося засідання круглого столу присвяченого  річниці з дня народження Тараса Шевченка на тему: «Борітеся-поборете, вам Бог помагає» за участю викладачів і студентів факультету та  воїнів-захисників України.

   Відкрив наукове зібрання доцент кафедри соціально-гуманітарних і правових дисциплін Валентин Доморослий, який зазначив, на те, що минає 210 років з того часу, коли українська земля подарувала нам одного з найкращих її синів – Тараса Шевченка. Поява цього національного титана є видатною подією в історії України та світу. Кожне слово, написане поетом, і досі актуальне.

   До круглого столу доєдналися викладачі та студенти факультету менеджменту. Про Шевченка, в сучасному культурному просторі розповів доцент кафедри української та іноземних мов Олег Лазарєв. Студенти акцентували увагу на різноплановості творчості Кобзаря.

   Гості круглого столу, воїни-захисники України Сергій Бузиновський, Юрій Мулько, Сергій Петришин відзначили те, що видатний український митець залишив нам важливі послання, які для українців стали закликом до дії. Одне з них висловлене поетом у поемі «Кавказ» відповідає нашому сьогоденню «Борітеся-поборете, вам Бог помагає. За вас правда, за вас слава. І воля святая!» Військовослужбовці зазаначили, що Збройні Сили України гідно виконують настанову Тараса Шевченка і роблять усе щоб здійснився його «Заповіт» щоб понесло « з України у синєє море, кров ворожу…».

   Декан факультету Наталія Вернюк акцентувала увагу на ролі творчості Шевченка у  навчальному процесі, зазначивши, що його слова «Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь» мають бути визначальними для студентів, як майбутніх фахівців.

   Засідання круглого столу відбулося у теплій, невимушеній атмосфері, незважаючи на те, що переривалася сигналом повітряної тривоги. Ця подія в житті факультету та університету ще раз продемонструвала єдність народі і армії рухатися «Разом до Перемоги!». 

Доцент кафедри соціально-гуманітарних

і правових дисциплін

Валентин Доморослий 

 

 

СТУДЕНТСЬКИЙ НАУКОВИЙ КРУГЛИЙ СТІЛ:

 ЛЮБИ ТА ЗНАЙ СВІЙ РІДНИЙ  КРАЙ

І ПАМ’ЯТЬ ПРЕДКІВ ЗБЕРІГАЙ

    29 – 30 листопада 2023 р. на кафедрі соціально-гуманітарних і правових дисциплін в рамках  студентського наукового гуртка із народознавства відбулося засідання студентського наукового Круглого столу: «Люби та знай свій рідний край і пам’ять предків зберігай». До участы роботі  Круглого столу долучилися здобувачі вищої освіти нашого університету  різних факультетів  та керівник студентського наукового гуртка із народознавства – к.і.н., доцент Майя КОСТЮК та к.і.н., доцент – Валентин ДОМОРОСЛИЙ.

   Майя КОСТЮК наголосила, що  історичне краєзнавство завжди відігравало надзвичайно важливу роль у формуванні національної самосвідомості. Конкретні дати, події, явища, люди, з яких складається історія рідного краю завжди були об’єктом вивчення. Важливим чинником формування національної самосвідомості є вивчення історії рідного краю. Саме з вивчення історії рідного краю починається усвідомлення таких понять як  «Україна», «Батьківщина», «патріотизм». Рідний край – це «мала Батьківщина», яка уособлює певну територію, з якої кожна людина починає свідоме життя й формує власний світогляд. Історичне краєзнавство дозволяє не лише більш детально вивчити деталі місцевої історії на основі джерел із історичного минулого рідного краю, а й виконує просвітницьку роль. Одним із основних завдань історичного краєзнавства є формування дослідницької компетенції. Саме краєзнавчі дослідження сприяють виробленню необхідних компетентностей для розв’язання певних життєвих задач, вчать критично мислити, формують знання про минуле, дозволяють творчо застосовувати свої знання, самостійно формулювати власні думки та ін.

   У кожному регіоні України існує багата історична спадщина. Жоден підручник не дасть студентам такого багатого матеріалу, про який зможуть розповісти місцеві пам’ятки історії та культури.

   Учасники студентського наукового гуртка із народознавства здійснили апробацію окремих результатів своїх наукових досліджень із історико- краєзнавчої тематики під час роботи студентського наукового Круглого столу. Студенти, у  підготовлених наукових есе на тему: «Моя мала Батьківщина: історико-культурний аспект», відобразили яскраві сторінки історії свого населеного пункту, дали характеристику історико-культурним та історико-архітектурним пам’яткам свого села, селища, містечка чи міста, продемонстрували туристично-рекреаційну привабливість локацій  своєї малої Батьківщини, познайомили усіх присутніх  зі своїми відомими земляками.

   Зі своїми  першими науковими проектами виступили: Владислав АРШУЛІК, студент 11-с групи (с. Красноволя на Волині), Катерина БУЧАК, студентка 11-т групи (с.  Тимошівка Уманського району), Анна ГОЦУЛЯК, студентка 11-т групи   (с. Кам’яне Подільського району Одеської обл.), Анастасія ГРИГОРАШ, студентка 11-ек групи (смт. Голованівськ  Кіровоградської обл.), Анастасія КОРСАНЮК , студентка 11-ек групи  ( м. Гайсин Вінницької обл.), Богдан МУХА, студент 21-мб-ім  групи (м. Монастирище Уманського р-ну),  Дар’я ПАЛІЙ, студентка  11-т групи (с. Зятківці Гайсинського р-ну), Роман РОТАЄНКО, студент  11-т групи ( м. Звенигородка Черкаської обл.), Артем ТИЩЕНКО, студент 11-лг групи (смт. Добровеличківка Кіровоградської обл.), Вікторія ШТАК, студентка 11-т групи ( с. Орадівка  Уманського району), Олександра КУРМАЗ, студентка 11-ек групи   (м. Харків).  Виступи супроводжувалися пізнавальними презентаціями.

Надалі  члени гуртка із народознавства, студенти 21-кф групи, до уваги учасників Круглого столу представили наступні доповіді: Карина МАРИНЧЕНКО (Іван Франко: сторінки біографії, яких немає у підручнику), Денис ЄВЧУК (Козацька Україна, прямий нащадок Русі – України), ТЕТЯНА СЛІПЕНКО ( Поляки очима українців ХVІІ – ХVІІІ ст.), Поліна ШИМАНСЬКА (Українські обереги: традиції та сучасність).

   Підсумовуючи  роботу  студентського наукового Круглого столу доцент  Валентин ДОМОРОСЛИЙ зазначив, що така творча та плідна  робота дозволяє студентам проявити свої дослідницько-пошукові вміння та навички та в подальшому реалізувати себе в певній професійній сфері. Завдяки вивченню, використанню місцевого історичного матеріалу студенти мають змогу відчути історичні події, осмислити історичні процеси, доторкнутися до історії.  Було відзначено  актуальність, ґрунтовність, наукове значення, а також належну якість продемонстрованих досліджень та  звернуто увагу на необхідності продовження вивчення історичного краєзнавства.

   Насамкінець, всі учасники засідання поринули в неймовірну атмосферу Андріївських вечорниць та продовжували знайомитися з давніми звичаями та традиціями українського народу, відчули красу давніх обрядів та взяли участь у різноманітних народних забавах.

  Отож,  вивчаймо, пам’ятаймо та шануймо нашу славну історію та культуру задля нашого щасливого майбутнього!

 

Майя КОСТЮК, кандидат історичних наук,

доцент, керівник студентського наукового гуртка із народознавства

СТУДЕНТСЬКИЙ НАУКОВИЙ ГУРТОК ІЗ НАРОДОЗНАВСТВА

ДОСЛІДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МИНУВШИНИ

   В жовтні 2023 року на кафедрі соціально-гуманітарних і правових дисциплін продовжувалися засідання студентського наукового гуртка із народознавства, де студенти та викладачі обговорили низку питань, пов’язаних із багатим історичним минулим нашого народу.

   Відповідно до наукової тематики гуртка, а саме: проблем традиційної та сучасної культури українців, теоретичних аспектів української етнології, історії, краєзнавства, керівник гуртка Майя Костюк ознайомила студентів із фундаментальними науковими працями О. Воропая «Звичаї нашого народу» (Звичаї нашого народу [Текст] : нар.-календар. звичаї, укр. нар. одяг : етногр. нарис /Олекса Воропай ; худож. оформ. Інни Бородаєвої. К. : Пульсари, 2012. 630 с.); Ф. Колесса «Історія української етнографії» (Історія української етнографії [Текст] /Ф. Колесса; НАН України, Ін-т мистецтвознав., фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського. К.: ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, 2005. 366 с.) та Г. Лозко «Етнологія України» (Етнологія України [Текст]: філософсько-теоретичний та етнорелігієзнавчий аспект /Г. С. Лозко. К.: АртЕк, 2001. 303 с.), присвячених історії  української етнографії, фольклористики та етнології.

   Учасники засідання наукового гуртка поділилися думками щодо історичних та духовно-культурних процесів, які відбувалися на території України, починаючи з сивої минувшини і до сьогодення. 

   Надалі члени гуртка презентували свої наукові доповіді: «Люблінська унія та доля українських земель за умовами договору» (Курмаз Олександра, студентка 11-ек групи). «Православні братства та їх роль в розвитку української культури» (Горбатенко Віктор, студент 11-фв групи). «Першодрукар Іван Федоров» (Оліцька Анастасія, студентка 11-лг групи).

   Насамкінець, учасники гуртка визначили нові теми для обговорення.

  Тож продовжуємо працювати над дослідженням культурної спадщини українського народу, яка відіграє надзвичайно важливу роль у збереженні історичної минувшини, формуванні та розвитку ментальної пам’яті та національної свідомості народу.

 

Майя КОСТЮК , кандидат історичних наук,

доцент, керівник студентського наукового гуртка із народознавства

«ВИШИВАНКА – ГЕНЕТИЧНИЙ КОД НАЦІЇ»

ЗАСІДАННЯ СТУДЕНТСЬКОГО НАУКОВОГО ГУРТКА ІЗ НАРОДОЗНАВСТВА

  Щороку в третій четвер травня українці відзначають унікальне національне свято – День вишиванки. Свято не прив’язане до жодного державного чи релігійного, але до нього може долучитися кожен, одягнувши вишиванку.

   З нагоди Всесвітнього Дня вишиванки, цьогоріч – 18 травня, на кафедрі соціально-гуманітарних і правових дисциплін було проведене тематичне засідання наукового студентського гуртка з народознавства: «Вишиванка – генетичний код української нації». Суть Дня вишиванки – зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу.

Керівник гуртка, Майя Костюк організувала захоплюючу подорож в історію українського етнічного бренду – вишивки. На початку мандрівки учасники гуртка були ознайомлені з датою, історією та традиціями свята нашого національного одягу. Так було зазначено, що ідею акції «Всесвітній день вишиванки» у 2006 р. запропонувала студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федькович – Леся Воронюк, запропонувавши своїм одногрупникам прийти на заняття у вишиванках. Спочатку вишиванки одягянули декілька десятків студентів та викладачів факультету, але упродовж наступних років свято розрослося до всеукраїнського рівня, а згодом до нього долучилася українська діаспора по всьому світу. Цікаво, що в 2011 р., на п’ятирічний ювілей свята, був встановлений рекорд за кількістю людей у вишиванках в одному місці (4000 людей у вишиванках зібралися у м. Чернівці на Центральній площі). Тоді ж була пошита велетенська вишиванка, 4 на 10 метрів, для центрального корпусу Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. В 2013 р. свято ввійшло в історію як доба вишиванки, оскільки розтягнулося на цілу добу та закарбувалося в пам’яті університетським благодійним ярмарком солодощів, на якому було зібрано майже 16000 гривень та передано онкохворим дітям.  В 2015 р. була започаткована акція «Подаруй вишиванку захиснику», в результаті якої українським військовим в зону АТО за допомогою волонтерів було передано вишиванки як оберіг. До цієї акції долучилися близько 50 країн світу. В 2016 р. серед різноманітних заходів, запланованих на свято, особливими були одягання у вишиванки пам’ятників: Лесі Українки та Засновників Києва, а також демонстрація фільму про вишиті сорочки «Спадок нації».

 Викладач ознайомила присутніх із низкою цікавих фактів про українську вишиванку. Зокрема, студенти дізналися, що першим, хто поєднав українську вишиванку із буденним одягом став Іван Франко, який стильно скомбінував вишиту сорочку з піджаком. Ольга Косач, в дівоцтві – Драгоманова, (Олена Пчілка) – українська письменниця, меценатка, фольклористка, мати Лесі Українки – була першою, хто запровадив моду на вишиванки серед тогочасних жінок в часи заборони всього українського. Вона замінила свій аристократичний одяг на простий народний стрій із косою та вінком. Так виходила не лише до гостей свого дому, а й у справах, на заходи, зустрічі. У 1876 р. Олена Пчілка видала альбом українських вишивок «Український народний орнамент», яким зачарувала європейських модниць та здобула славу першої в Україні знавчині цього виду народного мистецтва.

   Відомо, що вишивка хрестиком є найпопулярнішим швом, який використовують не лише у вишиванках, але й у інших вишитих виробах. Найбільш розповсюджені вишиванки білого кольору. Вишиванки чорного кольору у давнину одягали лише чоловіки. Сині вишиті сорочки було прийнято одягати зовсім маленьким дівчаткам або жінкам, які вже не планували народжувати.

  У наступному блоці, Майя Костюк виклала історію української вишиванки. Українська вишиванка має надзвичайно давнє походження. Елементи вишитого одягу були зображені ще на вазах скіфо-сарматського періоду. Скіфи, сармати, кіммерійці прикрашали одяг із льону, шкіри тварин вишитими геометричними орнаментами. Історія виникнення вишивки в Україні пов’язана з Трипільською культурою. Візерунки, схожі на вишиванку, знайдені на кам’яних статуях, поясах, налобних пов’язках. Розкопки Соколової могили на Миколаївщині (фрагменти шовкової тканини із золотою вишивкою), знахідки із Мартинівського скарбу, знайденого в Черкаській області (металева чоловіча фігурка, вбрана у сорочку із вишивкою на грудях, – яскраві приклади давнього вишивального українського мистецтва.

   Велику цінність мали вишиванки в Київській Русі. Існували школи вишивальниць, де жінок навчали майстерності. Першу з таких шкіл започаткувала сестра Володимира Мономаха – Ганка. Історія української вишивки задокументована в Іпатіївському літописі від 1252 р., де повідомляється, що князь Данило Романович був одягнений в кожух, обшитий золотими мережками. У XVII ст. вишиванню навчали в Києво-Печерській лаврі, коли його настоятелькою була Марія Магдалина Мазепа – мати гетьмана Івана Мазепи.

   З плином часу на заміну майстриням-вишивальницям прийшла техніка. Перша в історії машинка для вишивання була презентована 1821 р. на технічній виставці у Франції. Історія української вишивки здійснила черговий виток після відновлення Україною незалежності. Нині, вишитий орнаментом одяг, є свідченням національної ідентичності та патріотизму.

   Найдавнішими українськими вишивальними техніками є: «ретязь», «гладь», «прокол», «шов в ялиночку», «шов у прикріп», «шов по мотузці», «панцерний шов» та ін. Всього відомо до 150 видів вишивальних технік.

   Члени народознавчого гуртка також познайомились із різними видами орнаменту та регіональним впливом на різноманіття візерунків у вишивальництві. Так, на Полтавщині вишивали гладдю; існувала традиція вишивки «білим по білому»; в орнаменті використовували геометричні фігури. На Сумщині популярними були рослинно-геометричні візерунки дрібним хрестиком. На Донеччині та Луганщині сорочки прикрашали вишитими квітами, деревами та птахами. Херсонські вишиванки славилися зображеннями вишитих півнів, зозуль, коней, оленів. На харківських вишиванках часто можна побачити особливе зображення – Дерево життя. Вишиванки Волині виділяються симетрично повторюваними геометричними візерунками. На Житомирщині вишиванки розшивалися геометричними фігурами, квітами та гілками з листям. Закарпатські вишивальниці прикрашали рукави сорочок пишним та великим орнаментом, а львівські майстрині, навпаки, вишивали надзвичайно легкі, витончені та скромні візерунки, подібні до мережива. Для кримських вишиванок характерна велика різноманітність візерунків, кожен із яких має своє сакральне значення. Вишиванки Київщини виділяються найбільшим розмаїттям рослинних візерунків. 

   Викладач звернула увагу на символізм кольорів у вишивці українців, незвичні орнаменти та повір’я, пов’язані з вишивкою. Разом із студентами пригадали крилаті вислови про вишиванку та українські пісні: «Два кольори мої, два кольори», «Мамина сорочка», «Рушник вишиваний», «Моя сорочка вишиванка».

   Насамкінець, Майя Володимирівна продемонструвала невелику частину своєї родинної колекції виробів, вишитих її прабабусею Болгарчук Маринею, 1890 р. н. (вишитий килим ручної роботи та портьєри), власний весільний рушник, який для неї вишила її бабуся Навроцька Ніна, 1917 р. н. та сучасні чоловічу та жіночу вишиванки ручної роботи, оздоблені бісером, вишиті рідною сестрою – Романюк Аллою, 1968 р. н. 

Тож шануймо й бережімо наші традиції!

З Днем вишиванки –  прекрасним святом нашої національної єдності та ідентичності!!!

СТУДЕНТСЬКА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ – 2023

СЕКЦІЯ НАРОДОЗНАВСТВА

Відродження незалежної Української держави неможливе без пробудження національної самосвідомості її народу, насамперед, молодого покоління. Ми маємо осмислити себе частиною народу. Народознавство – це наша духовна культура (звичаї, обряди, традиції, свята, вірування, міфологія, світогляд, історія нашої мови, символи та священні знаки; етнічні та географічні назви української землі, етнографічне районування тощо), а також і матеріальна культура (житла, поселення, домашнє господарство, ремесла та промисли, побут). Окрім цього, народознавство – це національний характер, історико-культурний досвід, родовід, спосіб життя та виховання, рідний край.

В нинішніх умовах народознавство набуває виняткового значення. Саме воно мусить стати орієнтиром у формуванні національної свідомості молоді, виробленні її громадянської позиції.

Студентські наукові конференції є невід’ємною формою висвітлення підсумків науково-дослідної роботи та дійовим засобом  виявлення творчої студентської молоді, реалізації набутих здібностей, активізації навчально-пізнавальної діяльності.

20 квітня 2023 р., за результатами наукових досліджень студентів, відбулося засідання студентського наукового гуртка з народознавства кафедри соціально-гуманітарних і правових дисциплін в рамках Всеукраїнської студентської наукової конференції, приуроченій 100-річчю від дня народження українського вченого в галузі агрономії, професора Івана Маркіяновича Карасюка.

З вітальним словом до учасників конференції звернувся доктор філософських наук, професор Павло Ямчук, який зосередив увагу всіх присутніх на вивченні народознавства як засобу духовного збагачення людини.

Керівник студентського наукового гуртка – кандидат історичних наук, доцент Майя Костюк ознайомила всіх учасників наукового зібрання із життєвим шляхом та творчою спадщиною професора І. М. Карасюка.

Секцією були розглянуті актуальні питання історії та культури України, історичного краєзнавства, теоретико-методологічні та ідеологічні проблеми вивчення етногенезу українського народу, роль філософії у формуванні національної самосвідомості.

На секції народознавства, в змішаному режимі з використанням платформи ZOOM, із доповідями виступили: студентка 11-а групи факультету агрономії Гринюк Дар’я (Поетичний феномен Ліни Костенко в сучасному українознавчому контексті; наук. керівник – д. ф. н., професор Ямчук П. М.); студент 11-а групи факультету агрономії Плахута Кирило (Проблема індивідуального самопізнання; наук. керівник – д. ф. н., професор Ямчук П. М.); студент 11-а групи факультету агрономії Дубін Максим (Українознавчий аспект вивчення звичаїв і традицій нашого народу; наук. керівник – д. ф. н., професор Ямчук П. М.); студент 21-к-ім групи інженерно-технологічного факультету Ревуцький Олександр (Із історії краєзнавства: моя мала Батьківщина – село Єрки (історичний аспект); наук. керівник – к. і. н., доцент Костюк М.В.); студент 21-мб-а групи, факультету агрономії Ковальський Вадим (Місто Гайсин у краєзнавчих дослідженнях; наук. керівник – к. і. н., доцент Костюк М.В.); студентка 12-м групи факультету менеджменту Чернега Вікторія (Створення Кримського ханства та  українські землі; наук. керівник – к. і. н., доцент Костюк М.В.); студент 11-к-ім групи інженерно-технологічного факультету Романенко Павло (Історична велич постаті Григорія Сковороди; наук. керівник – к. і. н., доцент Костюк М.В.); студентка 11-м групи факультету менеджменту Лівада Юлія (Культура Київської Русі; наук. керівник – к. і. н., доцент Костюк М.В.); студентка 11-м групи факультету менеджменту Волошенюк Дар’я (Український іконопис XIV- першої половини XVII ст.; наук. керівник – к. і. н., доцент Костюк М.В.); студентка 12-тм групи факультету менеджменту Немикіна Марія (Моя мала Батьківщина – моє рідне село Старі Бабани; наук. керівник – к. і. н., доцент Костюк М.В.); студентка 11-м групи  Піщана Вікторія (Костянтин Острозький як меценат слов’янської культури; наук. керівник – к. і. н., доцент Костюк М.В.); студентка 12-а групи Петренко Вікторія (Архітектура Київської Русі; наук. керівник – к. і. н., доцент Доморослий В. І.); студентка 11-ма групи Злиденна Поліна (Українська духовність доби постмодернізму у період російсько-української війни; наук. керівник – к. і. н., доцент Доморослий В. І.); студент 12-а групи Бобрушко Владислав (Філософія Стародавнього Риму: розмисли про «Моральні листи до Луцілія» Луція Аннея Сенеки та про філософський трактат «На самоті з собою» Марка Аврелія; наук. керівник – д. ф. н., професор Ямчук П. М.); студент 12-а групи Качур Максим (Дохристиянський світогляд українців; наук. керівник – д. ф. н., професор Ямчук П. М.); студентка 12-а групи Петренко Вікторія (Українознавчий аспект філософсько-поетичної книги Ліни Костенко «Річка Геракліта»; наук. керівник – д. ф. н., професор Ямчук П. М.); студент 12-а групи Ушаков Антон (Середньовічно-барокова філософія України; наук. керівник – д. ф. н., професор Ямчук П. М.).

В роботі секції народознавства взяли участь 35 студентів (як доповідачі та слухачі) та 3 викладачі кафедри соціально-гуманітарних і правових дисциплін. Доповіді супроводжувалися оригінальними презентаціями. У межах дискусії з коментарями виступили наукові керівники студентів. Кращі студентські роботи рекомендовано для участі в наукових студентських конференціях в інших ЗВО. Досвід учасників наукової конференції буде узагальнено в збірнику студентських наукових праць Уманського НУС.

Підсумовуючи роботу секції, кандидат історичних наук, доцент Майя Костюк зазначила, що дослідження народознавства допомагає осягнути власне місце в національній історії, скерувати свій інтелектуальний потенціал, здібності, можливості на успішний розвиток свого рідного краю та України загалом; оптимізувати інтерес студентства до культурної спадщини, української історії та її пасіонарних особистостей.

Професор Павло Ямчук наголосив на тому, що всім учасникам наукового форуму варто прагнути, аби проблемно-тематичне коло, а відтак –коло учасників конференції розширювалось найближчим часом. Представлені теми й доповіді можуть поповнити й скарбничку лабораторії українознавства нашого університету.

Доцент Валентин Доморослий звернув увагу на важливу роль збереження історичної пам’яті! Національна пам’ять твориться саме зараз!!! Україна – держава з великим минулим, а головне – із великим майбутнім. Нехай Україна буде в серці кожного з нас!

 

Майя КОСТЮК, кандидат історичних наук,

доцент, керівник студентського наукового гуртка із народознавства

 

СТУДЕНТСЬКИЙ НАУКОВИЙ ГУРТОК ІЗ НАРОДОЗНАВСТВА

ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА РІДНОГО КРАЮ

 

На кафедрі соціально-гуманітарних і правових дисциплін продовжує свою роботу науковий студентський гурток із народознавства. Тематикою березневого засідання наукового гуртка було дослідження української минувшини  та історико-культурної спадщини  рідного краю.  Наукові напрацювання студентів охопили досить широке коло питань: 

«Український Степ» – «прохідний двір» Європейської історії» (Волошенюк Дар’я, 11-м група)

«Повість временних літ»  («Повість минулих літ») як енциклопедія життя Русі (Лобунець Назар, 11-м група)

Історико-культурні пам’ятки Кіровоградщини (Кобізюк Денис, 21-мб-а група)

Найвизначніші історико-культурні надбання Буковини (Роїк Юлія, 21-кн група)

  Особлива увага науково-краєзнавчих  студій доповідачів була    зосереджена на історичній регіоналістиці – складовій частині популяризації вивчення історії та культури  українського народу.

Продовжуємо відкривати для себе весь історико-культурний простір рідного краю та працюємо над розкриттям дослідницького та творчого потенціалу наших студентів, розвитком   наукового мислення та навичками дослідницької роботи.

 

 

 Майя Костюк , кандидат історичних наук,

доцент, керівник студентського наукового гуртка із народознавства

 

ТЕМАТИЧНЕ ЗАСІДАННЯ НАУКОВОГО СТУДЕНТСЬКОГО ГУРТКА ІЗ НАРОДОЗНАВСТВА З НАГОДИ 300-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ Г. С. СКОВОРОДИ

ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – ДУХОВНИЙ КОД УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

3 грудня 2022 р. виповнюється 300 років від дня народження  Григорія Савовича Сковороди (1722 –1794р.).  

 З нагоди вшануванні пам’яті Великого Українця на кафедрі соціально-гуманітарних і правових дисциплін було проведене тематичне засідання наукового студентського гуртка з народознавства: «Григорій Сковорода –духовний код української культури»,  присвячене відзначенню 300-річчя від дня народження «Українського Сократа»,  мислителя та педагога, нашого Перворозума, особистості, якою український народ може пишатися перед усім світом.

 Керівник гуртка, Майя Костюк наголосила, що ЮНЕСКО внесло Григорія  Сковороду до списку найвидатніших мислителів світу, й ця дата відзначається на світовому рівні. Іван Франко зазначав, що: «Григорій Сковорода – явище вельми помітне в історії розвитку українського народу, мабуть, найпомітніше поміж усіх наших духовних діячів XVIII століття». Нині ми розуміємо, що великий філософ, просвітник-гуманіст, письменник, музикант, педагог на багато років випередив свій час і його мудрість не втрачає свого значення й в сьогоденні. Постать Г. Сковороди є особливо знаковою та важливою для української національної культури й  філософії. Г.С. Сковорода залишив  нам дорогоцінну спадщину – власноручний список своїх творінь та заповіданий напис для власноруч виритої могили, на розгадку наступним поколінням: «Світ ловив мене, та не спіймав…».  

  Перед учасниками наукового студентського зібрання також виступив професор Павло Ямчук, наголосивши на важливості й актуальності поглядів Григорія Сковороди в контексті сучасних викликів, окреслив основні ідеї Сковороди та його розуміння самопізнання людини, досягнення щастя, поняття свободи, яка для «мандрівного філософа» є вищою за багатство та усі принади світу.

  Надалі члени гуртка презентували свої наукові доповіді. Так, студент 11-кім групи Романенко Павло презентував доповідь «Історична велич постаті Григорія Сковороди» ; студентка 11-с групи Ткаченко Яна виступила із доповіддю «Композиторська, музична та пісенна спадщина Григорія Сковороди»; студентка 11-т групи  Клименко Світлана представила  доповідь «Емблематика та символіка Григорія Сковороди»,  а  студентка 11-ек групи Гаврасієнко Тетяна – «Концепція спорідненої праці»; студентка 11-т групи Думанська Софія   проаналізувала «Проблеми смерті і воскресіння у «Саду божественних пісень» Григорія Сковороди» (науковий керівник – к.і.н, доцент М.В. Костюк). 

  Студентка  11-ф групи Левченко Ольга     представила доповідь «Філософська спадщина мандрівного філософа Григорія Сковороди»; студент 11-кн групи Павленко Вадим     присвятив свій виступ поняттю мудрості як основі щасливого життя у трактуванні Григорія Сковороди – «Філософія щастя в творчості Григорія Сковороди»; студент 11-ім групи Дубковський Костянтин  представив доповідь «Учення про дві натури та три світи» (науковий керівник – к.і.н, доцент В.І. Доморослий).

  В ході дискусії, що розгорнулася під час обговорення доповідей, учасниками піднімалися питання: Чи актуальними є думки Григорія Сковороди у наш час? У чому полягає істинне щастя людини? Чи правда, що сродна професія – це майже половина щастя? Як знайти себе? В якому світі я хочу жити? Що я значу для світу?

  Студенти підготували цікаві пізнавальні презентації, декламували вірші, ділилися улюбленими афоризмами Григорія Сковороди.Така плідна праця наших студентів є дуже важливою тому, що  демонструє, що ми поважаємо,  любимо та хочемо знати рідну історію та культуру. 

  Вважаємо, що учасники гуртка поглибили знання про життя та творчість Григорія Сковороди, визначили актуальні для сьогодення та власного розвитку ідеї великого філософа; удосконалили навички пошуку інформації, її систематизації та презентації. Робота гуртка сприятиме усвідомленню учасниками історичної величі постаті Григорія Сковороди, допоможе глибше пізнати контекст його творчої спадщини, сприятиме впровадженню морально-світоглядних принципів його педагогіки в освітній процес, формуванню історичної пам’яті та ідентичності нашої молоді.

ВИСЛОВИ  НАШОГО ЛЮБОМУДРА:

«Філософія або любов до мудрості скеровує усе коло діл своїх до тієї мети, щоб дати життя духу нашому, благородство серцю, світлість думкам, яко голові всього».

«Людина повинна постійно заглядати собі в душу, очищати «сю господиню нашого тіла». Чоловік, котрий не робить цього у своїй суєтності, починає бути схожим на чепуруна, що турбується не про ногу, а про чобіт».

«Мертва зовсім є душа людська, яка не віддана своєму природному ділу, подібна до каламутної та смердючої води...».

«Ліпше бути природним котом, аніж з ослячою природою левом».

«Две суть главныя... должности» –   «благо родить и благо научить».

«Сокола можна навчити літати, а не черепаху, орла можна призвичаїти дивитися на сонце і мати від того задоволення, а не сову».

«...Дяка всеблаженному Богу, що потрібне зробив легким, а важке непотрібним!».

«Світ подібний до театру: щоб грати в театрі з успіхом та похвалою, беруть ролі відповідно до здібностей...».

 

 Майя Костюк , кандидат історичних наук,

доцент, керівник студентського наукового гуртка із народознавства

КРУГЛИЙ СТІЛ: КОЗАЦТВО - ДУША УКРАЇНИ

14 жовтня – особливий день для кожного українця. В цей день відзначають одразу чотири свята та пам’ятні дати, пов’язані з різними історичними подіями. Православна церква святкує день Покрови Пресвятої Богородиці. У свято Покрови відзначають День українського козацтва. Цей день  також вважається датою створення Української повстанської армії. З метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності та територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг українського народу, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві та на підтримку ініціативи громадськості щорічно 14 жовтня в Україні відзначають свят – День захисника України. 

   Напередодні свята, за допомогою сучасних засобів комунікації, в режимі он-лайн, кафедрою соціально-гуманітарних і правових дисциплін для студентів 11 мб-м групи та викладачів факультету менеджменту, був проведений круглий стіл: «Козацтво – душа України». Доцент кафедри Костюк М. В., яка була організатором даного заходу, довела до учасників інформацію про історію цих свят.

   У народі ще з давніх часів 14 жовтня святкувався Покров. За древньою легендою, саме в цей день військо русичів на чолі з князем Аскольдом взяло в облогу центр православ’я – Константинополь. Усі жителі столиці Візантії в щирій молитві звернулися до Богородиці з проханням про порятунок. Богородиця з’явилася перед ними та вкрила їх своїм покровом і вороги вже не могли побачити цих людей.

  Покрова Пресвятої Богородиці була одним із найголовніших свят запорізьких козаків. В кінці 19 століття французький дипломат Жан-Бенуа Шерер в своєму дослідженні відзначав, що Покрова Пресвятої Богородиці була для козаків великим святом, саме в цей день вони проводили важливі заходи, зокрема, збиралися для обрання нових членів старшини.

   Першу церкву на честь Покрови запорожці побудували в 1659 р. на Чортомлицькій Січі. За свідченням знаного українського історика Д. І. Яворницького, за час існування Січі було побудовано 13 церков Покрови Богородиці.

   У часи козацького бароко, митці почали писати новий вид ікони, який отримав назву «Козацька Покрова». На ній під покровом Богородиці іконописці розміщували українських гетьманів, козацьку старшину та відомих козаків. Ураховуючи цю історичну традицію, було вирішено зробити пам’ятний день, присвячений внеску козаків у розвиток української державності.

   В історії українського народу особливе місце посідає козацтво – наша гордість, сила та опора упродовж багатьох століть. В 1999 р. в Україні вперше офіційне відзначили День українського козацтва (7 серпня 1999 р. президент України Леонід Кучма підписав указ про встановлення Дня українського козацтва в день свята Покрови Пресвятої Богородиці).

   14 жовтня також вважається днем заснування УПА. 1942 р. – офіційна дата створення Української Повстанської Армії, сформованої упродовж того ж року із розрізнених повстанських загонів бандерівського крила ОУН та інших підрозділів. Перші загони народної самооборони «УПА – Поліська Січ» створив Тарас Боровець-Бульба, але йому не вдалося отримати статус національного збройного підрозділу. Новий етап почався в серпні, коли на керівні посади в ОУН прийшов Роман Шухевич, який завершив процес формування армії та очолив її. Простежується певний символічний зв’язок між козацькими традиціями, які були пов’язані зі святом Покрови, та заснуванням у цей день УПА. «У місяці жовтні 1942 р. на Поліссі постали перші збройні відділи, що дали початок Українській повстанській армії. Для зафіксування цього історичного моменту визнається день 14-го жовтня 1942 р. днем постання УПА» (постанова Української Головної Визвольної ради від 30 травня 1947 р. та наказ від 14 жовтня 1947 р.). Ураховуючи вищезазначене, було запропоновано святкувати 14 жовтня День захисника України, який повинен був замінити радянське свято 23 лютого. 2014 р. указом президента Петра Порошенка було встановлено нове свято – День захисника України. У 2021 р. назву свята вдосконалили. Нині – це День захисників і захисниць України.

   До обговорення актуальних питань козацької тематики, що стосувалися  історії козацтва, його славетних представників, традицій та звичаїв Запорізької Січі долучилися викладачі факультету менеджменту (Доморослий В. І., доцент, к.і.н.; Машковська Л. В., к.ю.н, доцент, завідувач кафедри; Гоменюк М. О., к.е.н, доцент, куратор 11-мб-м групи.). Найактивнішу участь  у проведенні історичного брейн-рингу «Козацька доба в історії України», яким і завершилося засідання круглого столу, взяли студенти 11 мб-м групи та їх куратор – Гоменюк М. О.

   Традиції нашого народу є справжнім скарбом, який потрібно оберігати та дбайливо передавати із покоління в покоління. Проведення таких заходів допомагає усім нам краще пізнати історію своєї держави, дбати про культурне і духовне відродження українського народу, навчитися пишатися тим, що ми – УКРАЇНЦІ. Обов’язок кожного з нас – завжди пам’ятати та шанувати наших героїв.

   Віримо та наближаємо нашу ВЕЛИКУ ПЕРЕМОГУ. СЛАВА ЗСУ! СЛАВА УКРАЇНІ ТА ЇЇ ГЕРОЯМ!

КОСТЮК М. В., к. і. н., доцент

ВСЕУКРАЇНСЬКА НАУКОВА СТУДЕНТСЬКА ІНТЕРНЕТ-КОНФЕРЕНЦІЯ, ПРИУРОЧЕНА 135-РІЧЧЮ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ВИДАТНОГО ВЧЕНОГО І ПЕДАГОГА У ГАЛУЗІ СЕЛЕКЦІЇ І НАСІННИЦТВА ІВАНА МАКСИМОВИЧА ЄРЕМЄЄВА

Не зважаючи на складний час у нашій державі, відбулася Всеукраїнська наукова студентська  інтернет-конференція, приурочена 135-річчю від дня народження видатного вченого і педагога у галузі селекції і насінництва Івана Максимовича Єремєєва.

Секція правових дисциплін кафедри соціально-гуманітарних і правових дисциплін працювала у дистанційному форматі 31 травня 2022 року, в роботі якої прийняли участь 29 студентів та чотири викладачі.

На засіданні секції (керівник секції – кандидат педагогічних наук, доцент О.А. Поліщук, староста гуртка – студентка 31-м групи І.С. Горова) було заслухано та обговорено 20 наукових доповідей студентів, де висвітлено низку різнобічних питань, що стосуються особливостей кримінальної відповідальності неповнолітніх в Україні, ринку землі, правового режиму майна суб’єктів господарювання, правового регулювання зайнятості населення, державного страхування в Україні, державного регулювання цін в умовах війни, відсторонення працівників від роботи через відмову від вакцинації, трудового договору із матеріально-відповідальними особами, вирощування та реалізації зерна в Україні, фінансової підтримки України в умовах війни, післявоєнного відновлення туристичної галузі України,  конституційно-правових питань державних символів України, громадянства та підданства в Україні, правового статусу СБУ, порядку встановлення та припинення дії земельного сервітуту, смертної кари та ін. Слід зазначити, що наукові доповіді було представлено як українською, так і англійською мовами.

Було визнано кращими з наукової точки зору наступні доповіді:

Горової І.С., студентки 31-м групи  факультету менеджменту на тему: «Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх за законодавством України», науковий керівник – к.п.н., доцент  О.А. Поліщук.

2. Митрофанової  Я.В., студентки 31-м групи факультету менеджменту на тему: «Правові наслідки відсторонення працівника від роботи через відмову від вакцинації», науковий керівник – к.ю.н., доцент  Л.В. Машковська.

3. Полюхович А.В., студентки 11-гр групи факультету менеджменту на тему: «Конституційно-правові питання державних символів України», науковий керівник – к.ю.н., доцент З.П. Білошкурська

4. Нестеренко Р.К., студента 11-кн групи факультету економіки і підприємництва на тему: «Кримінальна та адміністративна відповідальність неповнолітніх», науковий керівник – к.і.н., доцент   І.Г. Коваленко-Чукіна.

Всі доповіді викликали неабияку зацікавленість, що стало приводом до жвавого їх обговорення. Керівники секції побажали доповідачам подальших творчих злетів та наукових здобутків.

 

 

 

Керівник наукового студентського гуртка

кафедри соціально-гуманітарних

і правових дисциплін, кандидат

педагогічних наук, доцент О.А. Поліщук

Виховний захід: «Світле свято Великодня»

БЕРЕЗНЕВЕ ЗАСІДАННЯ НАУКОВОГО СТУДЕНТСЬКОГО ГУРТКА СЕКЦІЇ ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ КАФЕДРИ СОЦІАЛЬНО-ГУМАНІТАРНИХ І ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

Науково-практичний семінар «Боротьба з проявами насильства в Україні. Історія і сучасність»

В рамках Всеукраїнського проекту «16 днів проти насильства» 9 грудня 2021 р. на кафедрі соціально-гуманітарних і правових дисциплін був проведений науково-практичний семінар «Боротьба з проявами насильства в Україні. Історія і сучасність».

В роботі семінару взяли участь: професор А.М. Шатохін, доценти В.І.Доморослий, М.В.Костюк, студенти 11-Ф та 11-МБМ груп.

Керівник семінару В.І. Доморослий запропонував розглянути та проаналізувати зародження, становлення та сучасний стан феномену насильства загалом, та його проявів в історії України, зокрема.

У своєму виступі студентка 11-Ф групи А. Поліщук розкрила сутність насилля та його феномен, як невід’ємного супутника суспільного життя, зважаючи на наявність відмінностей та полярності інтересів людських, класових, національних.

Студент 11-Ф групи В. Тодавчич зупинився на перших проявах насильства на території України, його причинах та наслідках, акцентуючи увагу на тому, що нашим предкам більше доводилося протистояти різним формам насильства, аніж застосовувати його стосовно інших народів.

Студентка 11-Ф групи В. Вокіна акцентувала увагу учасників семінару на проявах насильства в новітній історії України у світлі подій пов’язаних з агресією Росії проти України.

Як продемонстрували виступи та коментарі учасників семінару проблема викликає значний суспільний інтерес і оратори сходилися на тому, що, не зважаючи на живучість феномену насильства, проти нього необхідно консолідувати зусилля усієї світової спільноти.

ТРАГЕДІЯ ГОЛОДОМОРУ 1932-1933 РР. В УКРАЇНІ

Щорічно з 25 листопада по 10 грудня проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства», яка з 1991 р. підтримується міжнародною спільнотою. Цьогоріч до названої акції приєдналась кафедра соціально-гуманітарних і правових дисциплін нашого університету, яка проводить низку наукових заходів в рамках Всеукраїнської кампанії.

З метою вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932 – 1933 рр., який став актом насильства для українського народу, 25 листопада 2021 року в умовах карантинних обмежень у режимі онлайн для першокурсників факультетів економіки та підприємництва, лісового та садово-паркового господарства та 11-мб-т групи інженерно- технологічного та 11-мб-а групи агрономічного факультетів,  доцентом  М. В. Костюк була проведена наукова година історичної правди. Навчально-науковий захід відбувся у формі соціодрами (з елементами драматургічного моделювання проблемної ситуації на важливу суспільно-політичну тему з метою відновлення історичної пам’яті, подолання наслідків колективних травм та формування особистісної оцінки у ситуації вибору).

У процесі спілкування студенти намагалися осмислити та проаналізувати головні причини та передумови найжахливішої за масштабом та перебігом подій трагедії в історії українського народу, яка стала гуманітарною катастрофою планетарного масштабу та незагоєною раною у вітчизняній історії. На основі опублікованих збірників документів та історичної літератури було розкрито тло трагедії та наголошено на її штучності. Викладач підкреслила, що творцями голодомору була верхівка комуністичної партії на чолі з Й. Сталіним. У центрі уваги присутніх – пошук відповіді на проблемне питання: чому терор голодом був спрямований проти України? Викладач описала механізм голодомору, його зловмисність та наголосила, що відповідно до Конвенції ООН 1948 р. голодомор 1932 – 1933 рр. є геноцидом, злочином проти людяності.

Було проаналізовано вагомий внесок досліджень Джона Мейса у процес встановлення історичної правди. Всі присутні переглянули презентаційний матеріал, підготовлений студентами на основі історичних джерел, якими слугували фотоматеріали та документальні факти, ознайомилися зі спогадами людей, які пережили трагічне лихоліття 1932 – 1933 рр. та змогли відчути атмосферу того жаху, який пережили наші співвітчизники. Рахунок загиблих йшов на мільйони. Україна втратила чверть свого населення. Тоді в Україні щохвилини вмирало 17 людей, щогодини – 1000, майже 25 тисяч – щодня. Це була справжня війна проти української нації.

Кожної четвертої суботи листопада в Україні відзначається День пам’яті жертв Голодомору 1932 – 1933 рр., що став страшною сторінкою історії, але не зламав українську націю у прагненні жити в гідності та свободі. Це важка пам’ять для українців, але це те, що формує менталітет української нації!

Тож, в ці дні вшанування жертв голодомору в Україні, схиляючи голову перед невинно убієнними в муках голоду, ми повинні пам’ятати  про те, хто і навіщо вчинив розправу над українським народом, пам’ятати, щоб ніколи в майбутньому не повторилося таке лихо.

Меморіальні заходи проводяться як в Україні, так і за її межами. Щорічно у цей день проводиться Всеукраїнська акція «Запали свічку пам’яті». Тож, запалімо й ми свою свічку пам’яті на знак поваги, болю за тих, хто пішов у небуття, і тих, хто пережив це жахіття та вижив.

«Прошу, у серці запаліть

Скорботи полум’я священне

Та крізь століття пронесіть

Сльозу безвинно убієнних!»

Кафедра соціально-гуманітарних і правових дисциплін має сподівання, що такі науково-навчальні заходи сприятимуть вивченню історії України, поширенню інформації про насилля та злочини проти людства, учинені комуністичним тоталітарним режимом, збереженню та вшануванню пам’яті про жертв Голодомору, який призвів до багатомільйонних людських втрат та вихованню у студентської молоді патріотизму.

Зазначимо, що на офіційному сайті Українського інституту національної пам’яті розміщено інформаційні матеріали та книги-каталоги тематичних виставок, які можна знайти за покликаннями:

• КОРИСНІ ІНТЕРНЕТ-ПОСИЛАННЯ:

• 1.Електронний архів Голодомору: зведений реєстр архівних документів:http://www.archives.gov.ua/Sections/Famine/Publicat/

• 2.Спеціальний проект сайту “Історична правда” – “Голодомор 1932-1933”: http://www.istpravda.com.ua/themes/holodomor/

• 3. Сайт Голодомор 1932-1933 Харківська область: http://www.golodomor.kharkov.ua/

• 4.Голодомор 1932 – 1933 рр. Опис колекції документів ГДА Служби безпеки України на офіційному сайті СБУ:  http://www.sbu.gov.ua/sbu/control/uk/publish/article?art_id=49757&cat_id=53076

• 5.Розділ офіційного сайту Державного комітету архівів України: http://www.archives.gov.ua/Sections/Famine/

• 6.Сайт Українського інституту національної пам’яті:https://old.uinp.gov.ua/holodomor-commemoration-news

• 7.Український науковий інститут Гарвардського університету. Проект. Мапа. Великий голод:  http://gis.huri.harvard.edu/the-great-famine/about-the-great-famine-project.html

• 8.Спеціальний розділ офіційного веб-порталу Державного комітету архівів України, присвячений Голодомору:  http://www.archives.gov.ua/Sections/Famine/index.php

• 9.Пам’ятники жертвам Голодомору в Україні: http://www.holodomor-monuments.org

• 10.Меморіал пам'яті жертв голодоморів в Україні в Києві : http://www.memorialholodomors.org.ua

• 11.Голодомор 1932 – 1933 рр. Харківська область : http://www.golodomor.kharkov.ua/

• 12.Веб–сайт Геноцид Голодом: http://www.holodomoreducation.org/index.php/id/158/lang/ua

• 13.Енциклопедія голодомору 1932-1933 років в Україні: http://www.history.org.ua/?discussion&nazva=_enhld_

• Фільм «Гіркі жнива» (пароль: pumpkin-orange)

• Візуальні матеріали "Голодомор 1932–1933 – геноцид Українського народу"

• Фотодокументальна виставка «Спротив геноциду»

• Серія плакатів «Люди правди»

• Каталог виставки «Спротив геноциду»

• Відеоматеріали

• Серія відеороликів «Голодомор – помста за свободу»

• Документи іноземних країн і міжнародних організацій щодо Голодомору в Україні

• Геоінформаційна система: «Голодомор 1932–1933 років в Україні»

 

Кандидат історичних наук, доцент М.В.  Костюк