ТЕМАТИЧНЕ ЗАСІДАННЯ НАУКОВОГО СТУДЕНТСЬКОГО ГУРТКА ІЗ НАРОДОЗНАВСТВА З НАГОДИ 300-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ Г. С. СКОВОРОДИ

ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – ДУХОВНИЙ КОД УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

 

 3 грудня 2022 р. виповнюється 300 років від дня народження  Григорія Савовича Сковороди (1722 –1794р.).  

 З нагоди вшануванні пам’яті Великого Українця на кафедрі соціально-гуманітарних і правових дисциплін було проведене тематичне засідання наукового студентського гуртка з народознавства: «Григорій Сковорода –духовний код української культури»,  присвячене відзначенню 300-річчя від дня народження «Українського Сократа»,  мислителя та педагога, нашого Перворозума, особистості, якою український народ може пишатися перед усім світом.

 Керівник гуртка, Майя Костюк наголосила, що ЮНЕСКО внесло Григорія  Сковороду до списку найвидатніших мислителів світу, й ця дата відзначається на світовому рівні. Іван Франко зазначав, що: «Григорій Сковорода – явище вельми помітне в історії розвитку українського народу, мабуть, найпомітніше поміж усіх наших духовних діячів XVIII століття». Нині ми розуміємо, що великий філософ, просвітник-гуманіст, письменник, музикант, педагог на багато років випередив свій час і його мудрість не втрачає свого значення й в сьогоденні. Постать Г. Сковороди є особливо знаковою та важливою для української національної культури й  філософії. Г.С. Сковорода залишив  нам дорогоцінну спадщину – власноручний список своїх творінь та заповіданий напис для власноруч виритої могили, на розгадку наступним поколінням: «Світ ловив мене, та не спіймав…».  

  Перед учасниками наукового студентського зібрання також виступив професор Павло Ямчук, наголосивши на важливості й актуальності поглядів Григорія Сковороди в контексті сучасних викликів, окреслив основні ідеї Сковороди та його розуміння самопізнання людини, досягнення щастя, поняття свободи, яка для «мандрівного філософа» є вищою за багатство та усі принади світу.

  Надалі члени гуртка презентували свої наукові доповіді. Так, студент 11-кім групи Романенко Павло презентував доповідь «Історична велич постаті Григорія Сковороди» ; студентка 11-с групи Ткаченко Яна виступила із доповіддю «Композиторська, музична та пісенна спадщина Григорія Сковороди»; студентка 11-т групи  Клименко Світлана представила  доповідь «Емблематика та символіка Григорія Сковороди»,  а  студентка 11-ек групи Гаврасієнко Тетяна – «Концепція спорідненої праці»; студентка 11-т групи Думанська Софія   проаналізувала «Проблеми смерті і воскресіння у «Саду божественних пісень» Григорія Сковороди» (науковий керівник – к.і.н, доцент М.В. Костюк). 

  Студентка  11-ф групи Левченко Ольга     представила доповідь «Філософська спадщина мандрівного філософа Григорія Сковороди»; студент 11-кн групи Павленко Вадим     присвятив свій виступ поняттю мудрості як основі щасливого життя у трактуванні Григорія Сковороди – «Філософія щастя в творчості Григорія Сковороди»; студент 11-ім групи Дубковський Костянтин  представив доповідь «Учення про дві натури та три світи» (науковий керівник – к.і.н, доцент В.І. Доморослий).

  В ході дискусії, що розгорнулася під час обговорення доповідей, учасниками піднімалися питання: Чи актуальними є думки Григорія Сковороди у наш час? У чому полягає істинне щастя людини? Чи правда, що сродна професія – це майже половина щастя? Як знайти себе? В якому світі я хочу жити? Що я значу для світу?

  Студенти підготували цікаві пізнавальні презентації, декламували вірші, ділилися улюбленими афоризмами Григорія Сковороди.Така плідна праця наших студентів є дуже важливою тому, що  демонструє, що ми поважаємо,  любимо та хочемо знати рідну історію та культуру. 

  Вважаємо, що учасники гуртка поглибили знання про життя та творчість Григорія Сковороди, визначили актуальні для сьогодення та власного розвитку ідеї великого філософа; удосконалили навички пошуку інформації, її систематизації та презентації. Робота гуртка сприятиме усвідомленню учасниками історичної величі постаті Григорія Сковороди, допоможе глибше пізнати контекст його творчої спадщини, сприятиме впровадженню морально-світоглядних принципів його педагогіки в освітній процес, формуванню історичної пам’яті та ідентичності нашої молоді.

ВИСЛОВИ  НАШОГО ЛЮБОМУДРА:

«Філософія або любов до мудрості скеровує усе коло діл своїх до тієї мети, щоб дати життя духу нашому, благородство серцю, світлість думкам, яко голові всього».

«Людина повинна постійно заглядати собі в душу, очищати «сю господиню нашого тіла». Чоловік, котрий не робить цього у своїй суєтності, починає бути схожим на чепуруна, що турбується не про ногу, а про чобіт».

«Мертва зовсім є душа людська, яка не віддана своєму природному ділу, подібна до каламутної та смердючої води...».

«Ліпше бути природним котом, аніж з ослячою природою левом».

«Две суть главныя... должности» –   «благо родить и благо научить».

«Сокола можна навчити літати, а не черепаху, орла можна призвичаїти дивитися на сонце і мати від того задоволення, а не сову».

«...Дяка всеблаженному Богу, що потрібне зробив легким, а важке непотрібним!».

«Світ подібний до театру: щоб грати в театрі з успіхом та похвалою, беруть ролі відповідно до здібностей...».

 

 Майя Костюк , кандидат історичних наук,

доцент, керівник студентського наукового гуртка із народознавства

 

 

 

 

 

 

  

 

 

 

.