Меню
Остання редакція: 03 жовтня 2024

ВИЇЗНЕ ЗАСІДАННЯ УЧАСНИКІВ СТУДЕНТСЬКОГО НАУКОВОГО ГУРТКА ІЗ НАРОДОЗНАВСТВА ТА ННЛ «УКРАЇНОЗНАВСТВО» ІСТОРИЧНИЙ СИМПОЗІУМ ТРИПІЛЬСЬКА СПАДЩИНА УКРАЇНЦІВ УМАНЬ КОЗАЦЬКА

Вивчення та популяризація національної історії та культури, формування історичної пам’яті та національної ідентичності  студентської молоді, успадкування духовних та культурних надбань українського народу шляхом ознайомлення з об’єктами історичної та культурної спадщини України є одним із головних завдань роботи студентського наукового гуртка із народознавства та ННЛ «Українознавство» (керівники – к. і. н., доценти Майя Костюк  та Валентин Доморослий)  кафедри соціально-гуманітарних і правових дисциплін  Уманського НУС.

Другого жовтня 2024 р.  на базі   Уманського краєзнавчого  музею відкрилася унікальна  приватна виставка Трипільської  культури (близько 5400  - 2750  рр. до н. е.) та козацької доби XVII ст.,  на яку  були запрошені члени ННЛ «Українознавство» – кандидати історичних наук Майя Костюк, Валентин Доморослий, Юлія Ситник та  учасники  студентського наукового гуртка із народознавства.  В рамках виставки було проведено  їх спільне виїзне засідання.

Виставковий проєкт,  реалізований  дослідником Трипільської культури та доби козаччини XVII – XVIII ст.  на території історичної Уманщини, приватним підприємцем Максимом Явтушенко ( до речі – Майя Костюк була запрошена організатором як особливий гість, яка привила Максимові любов до історії та захоплення нею ще в його шкільні роки, коли викладала історію в ЗОШ № 3, де  він навчався та була його класним керівником. Для мене (Майя Костюк) – це велика честь, гордість і радість  за свого учня). 

 

На відкриття  виставки  завітали: міський голова м. Умань – Ірина Плетньова, науковці, краєзнавці, музейники,  студенти, книговидавці, волонтери, воїни ЗСУ, митці та поціновувачі культурної спадщини України.

Програма заходу включала: ознайомлення з тематичними експозиціями артефактів трипільської спадщини українців та Умані козацької; лекцію «Трипільська культура» ( лектор – Михайло Відейко, археолог, доктор історичних наук) та презентацію проєкту реставрації зброї  часів козаччини  (Віталій Павленко – реконструктор, популяризатор історії України). 

На відкритті виставки, для всіх відвідувачів захоплюючу інтелектуально-пізнавальну екскурсію провів сам організатор цієї помітної, неординарної для Уманщини події, дослідник та приватний колекціонер –   Максим Явтушенко, який детально розповів про усі представлені в експозиції предмети.

 

У першій залі, присвяченій Трипіллю,  були представлені унікальні пам’ятки цієї прадавньої культури, як-то: дивовижної краси кераміка (глечики, миски, вази); залишки трипільських жител V-IV тис. до н. е. (орнаментовані фрагменти печі та стін із штукатуркою; стін та стелі з відбитками деревини); металургія трипільців (мідні тесла, сокири, ножі, проколки, тигель для відливання міді, заготовки для інструментів з рогу зі слідами обробітку крем’яними інструментами); мінерали, якими користувалися трипільці в повсякденному житті (кремінь, кварцити, граніт, вохра, глина); реконструйований ткацький верстат та ін. В центрі експозиції   – «трипільське золото» – пшениця.

      

Друга виставкова зала – експонати доби козацтва, представлені військовим озброєнням (козацький бойовий чекан, проти кольчужна піка, польська бойова коса,  сокира з руків’ям, мушкет з ударно-крем’яним замком балтійського типу,  бандолет з коліщатим замком та ін.); побутові речі XVII-XVIII ст. (люлька керамічна, срібні та бронзові ґудзики – «гирьки», різноманіття жіночих прикрас).

 

Надзвичайно змістовно навантаженими є авторські стенди, що несуть маловідому інформацію про Уманський полк, сотні Уманського полку, полковників. Окрім того,  відтворений ймовірний герб Уманського полку.

 

Усі продемонстровані експонати  справили неймовірне враження на присутніх та надали змогу доторкнутися частинкою своєї душі  до нашої минувшини.

Винятково пізнавальною  була лекція д. і н., Михайла Відейка про Трипільську культуру як унікальне явище  в історії людства, яка відіграла безпрецедентну роль у становленні цивілізації на планеті. Будо підкреслено, що Трипільська культура – це землеробська економіка. Саме в Трипіллі відбулася повна та остаточна перемога відтворюючої економіки, що було проявом тріумфу неолітичної революції. Саме високою культурою землеробства людство зобов’язане Трипільській культурі. Лектором було наголошено на тому, що «питання  трипільської цивілізації – це питання  походження та етнічної історії українського народу.  Весь нагромаджений археологічний, етнографічний, лінгвістичний, історичний матеріал дає підстави стверджувати, що трипільське коріння українців – це не міф, а реальність. Трипільська культура – це праісторія України. Прадавня Трипільська цивілізація на території України – це особливий феномен історії творення не лише української, але європейської цивілізації».  

 

   

В історії українського народу особливе місце посідає козацтво – наша гордість, сила та опора упродовж століть. Експозиційні матеріали виставки несуть в собі найцікавішу інформацію про українське козацтво минулих часів, як-то: козацьке озброєння, інструменти, якими будувалися фортифікаційні споруди, предмети побуту українців XVII ст., реконструкції речей, знайдених на полі битви під Берестечком 1651 р. та інші речі.

Запрошений реконструктор Віталій Павленко здійснив захоплюючий екскурс в історію зброї, починаючи з XI  ст., розказав та продемонстрував, як насправді виглядали козаки XVII ст., яким був їх одяг та військове спорядження, козацький табір,  тогочасне озброєння.

   

Всі учасники історичного симпозіуму отримали масу нових знань, цінної інформації та  гарних вражень.

Щиро дякуємо  за надзвичайно атмосферну  виставку та винятково пізнавальні лекції.  З нетерпінням чекаємо на наступні!

P. S.   Доречно зазначити, що  в приватного колекціонера,  Максима Явтушенка, багато нових захоплюючих  проєктів. Історія  Черкаського краю – його частина.   Нині Максим працює над неймовірним VR  проєктом «Поселення Трипільської культури» як частини майбутнього «Уманського історичного простору», який буде реалізований упродовж  наступних 2-3-х місяців. Це буде надзвичайно крута локація  розвитку туризму та вивчення історії та культури нашого краю. 

 

Третього жовтня студенти-народознавці та члени ННЛ «Українознавство» продовжили свою роботу вже в стінах рідного університету: поділилися враженнями від побаченого та почутого й обговорили тематичні доповіді: «Трипільська культура та її вплив на побут і мистецтво східних слов’ян» (доповідач – студентка 21-сп групи факультету лісового та садово-паркового господарства  Марія Бурилко); «Кобзарі – співці козацької слави»  (доповідач – студентка 22-м групи факультету менеджменту Кащук Вікторія); «Символічний образ козака Мамая у живописі» (доповідач – студент 41-кн групи факультету економіки і підприємництва Григорій  Бондар); «Богдан Хмельницький у спогадах сучасників, дослідженнях істориків минулого та сьогодення» (доповідач – студент 21-фв групи факультету лісового та садово-паркового господарства Віктор Горбатенко).

  

Отож,   робота продовжується! Вивчаємо та шануємо нашу славну історію, прагнемо знати наше коріння, бережемо наші традиції, пам’ятаємо своє минуле  та віримо у щасливе майбутнє!

Майя КОСТЮК, кандидат історичних наук,

доцент, керівник студентського наукового гуртка із народознавства