Всеукраїнська науково-практична конференція «Українознавство в розвитку національної науки, освіти, виховання»

16 травня 2024 р. в Уманському національному університеті садівництва відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Українознавство в розвитку національної науки, освіти, виховання», (формат проведення офлайн та онлайн).

На конференції науковці та освітяни України обговорили низку проблем, які постали перед гуманітаріями в період культури світового постмодерну, з урахуванням  широкомасштабної агресії Росії проти України,  зокрема формування цілісного українського гуманітарного простору, впровадження в освітній і суспільно-політичний дискурс концепції національно-патріотичного виховання молоді й українознавства як вагомої навчальної державницької дисципліни, діяльності навчально-наукової лабораторії  «Українознавств» УНУС, як вагомої наукової інституції, актуалізація нагальних питань розвитку українознавства як інтегративної наукової системи тощо. Учасники конференції ставили гострі питання, осмислювали й актуалізували проблеми, які турбують українське суспільство на початку ХХІ ст. та умовах повномасштабного вторгнення Збройних Сил РФ в Україну й пропонували шляхи їх розв’язання. 

Відкрив конференцію доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, завідувач кафедри етнології та краєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка В.П. Капелюшний. У своєму виступі спочатку він подякував воїнам Збройних Сил України за можливість проведення конференції та наголосив на чотирьох важливих аспектах:  «По-перше, ми працюємо в умовах війни. По-друге, зараз до України прикута увага всього світу. По-третє, наразі відбуваються кардинальні зміни у ставленні українців до Української держави. По-четверте, у вогні кровопролитної російсько-української війни, формується сучасна українська політична нація. Тому українські вчені повинні осмислювати державотворчі та націєтворчі процеси, щоби допомогти розбудові Української держави й впровадженню українознавства в гуманітарну сферу України, з урахуванням новітніх досліджень істориків діаспори».

На пленарному засіданні було заслухано низку цікавих виступів. Зокрема, з доповіддю «Українознавчий дискурс у контексті викладання історії у закладах вищої освіти України» виступив доктор історичних наук, професор, кафедри етнології та краєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка А.П. Коцур.

Доктор юридичних наук, професор, головний науковий співробітник відділу проблем публічного права Науково-дослідного інституту публічного права І.В. Курило у своїй доповіді «Історія розвитку української Конституції: Пакти та Конституції законів і вольностей Війська Запорозького» зупинилася на традиціях українського національного законодавства та його зв’язків з міжнародним.

Доктор педагогічних наук, професор кафедри позашкільної освіти Українського державного університету імені Михайла Драгоманова В.Д. Каричковський у доповіді «Шляхи формування української ідентичності у закладах позашкільної освіти» проаналізував шляхи й головні фактори формування цілісного україноцентричного гуманітарного простору та його потужний вплив на форматування національно-патріотичного світогляду в підростаючого молодого покоління України.

Доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки Київського національного університету імені Тараса Шевченка Г.М. Коцур у своєму виступі «Інформаційні технології формування іміджу держави та інформаційна культура: українознавчий аспект» акцентувала увагу на інформаційній культурі в українознавчому дискурсі.

Кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри соціально-гуманітарних і правових дисциплін Уманського національного університету садівництва М.В. Костюк у своєму виступі «Вишиванка як візуалізація генетичного коду українців, вираження національної ідентичності та самобутності» зупинилася на ролі вишиванки в українській історії, її ролі в політичному житті та побуті українців.

Далі конференція продовжила свою роботу на секціях «Актуальні проблеми українознавства в сучасному науковому просторі», «Українознавство в освітньому процесі», «Українознавчі аспекти національного виховання». Активну участь у роботі секцій взяли участь викладачі та студенти УНУС, представники шести вишів  та науково-дослідного інституту публічного права України.

У підве5денні підсумків роботи конференції керівник ННЛ «Українознавство» В.І. Доморослий зазначив, що конференція сприятиме формуванню нової генерації не тільки фахівців, а й громадян. 

Валентин Доморослий, доцент кафедри соціально-гуманітарних і правових дисциплін, керівник ННЛ «Українознавство».